Запрошуємо на зустріч із Артуром Дронем — військовослужбовцем, поетом, автором збірок "Тут були ми" та "Гуртожиток № 6".
"Тут були ми" — це вірші, написані на фронті, але вони не про війну. Вони про людей, які люблять більше, ніж бояться. Які були тут і не пішли звідси. Такою мовою солдати згадують своїх, а діти пишуть листи на аркушах шкільного зошита. Нею говорять про біль і надію. Прощаються і люблять".
"Поезія потрібна для того, щоб те, що сам не здатний сформулювати, міг прочитати в когось, і таким чином задовольнити власну потребу невизначеності — назвати словами власний біль чи смуток. Ми можемо прочитати про це в якогось поета і побачити, як свої почуття окреслені його словами. І тоді, можливо, нам стане трошки легше. Також поезія може об'єднувати", — Артур Дронь у інтерв'ю на порталі "Дивись.Info"
Приходьте на ціннісну розмову про переосмислення болісного досвіду через призму творчості — глибокої, потужної, щемкої, як оголений нерв.
.png)
.png)
.png){kind=logo}
.png)
.jpg)
.png)
.png)
%20(1).png){kind=logo}
